субота 30 серпня, 2014, 22:51
Новопризначені в суботу чільні посадовці Європейського союзу, які обіймуть посади пізніше цього року, виступили з першими коментарями щодо своїх позицій до подій в Україні за умов воєнного вторгнення Росії на її материкову частину.
Про це повідомляє Радіо Свобода.
Як заявив майбутній президент Європейської ради Дональд Туск, Євросоюз має обійняти сміливу, але не радикальну позицію в питанні українського конфлікту, а кінцевою метою має бути досягнення миру.
Майбутня верховний представник ЄС із закордонних справ Федеріка Моґеріні, зі свого боку, сказала, що Євросоюз має йти шляхом дипломатичного вирішення конфлікту, навіть працюючи над новими санкціями проти Росії, у сподіванні, що така «розумна комбінація» буде дієвою.
Раніше в суботу Європейська рада на своєму засіданні (саміті ЄС) у Брюсселі остаточно затвердила Туска й Моґеріні на ці посади. Нині президентом Європейської ради є Герман Ван Ромпей, його термін збігає наприкінці року. Посаду верховного представника ЄС із закордонних справ Катрін Аштон залишає наприкінці жовтня.
57-річний Дональд Туск, нині прем’єр-міністр Польщі, який очолює уряд країни два терміни поспіль, є прихильником ліберальних економічних підходів і вільної торгівлі. Серед його слабких місць називають не досить добре володіння англійською мовою і незнання французької. Призначення Туска на посаду, на якій він головуватиме на головних політичних засіданнях лідерів Євросоюзу, називають перемогою 10 колишніх «соціалістичних» країн Середньої і Східної Європи, які вступили до ЄС за останнє десятиліття. У ставленні до української кризи Польща також домагається суворіших санкцій проти Росії.
41-річна Федеріка Моґеріні, яка нині є міністром закордонних справ Італії від лютого цього року, раніше була депутатом парламенту. Вона вільно говорить англійською, французькою і трохи іспанською. Її кандидатуру сподівалися затвердити ще в липні, але тоді різко проти виступили Польща й Литва, заявляючи, що цей лівоцентристський політик надто м’яко ставилася до Росії у зв’язку з українською кризою. Це питання ще загострилося по тому, як вона, коли Італія в липні перебрала піврічне головування в ЄС, із першим візитом вирушила саме до Москви на зустріч із президентом Володимиром Путіним.
Комментариев нет:
Отправить комментарий