Среда, 24 апреля 2019, 08:35 — ,
Одним із зобов’язань України за Угодою про асоціацію є впровадження положень Конвенції про єдину транзитну процедуру до національного законодавства України.
У разі виконання цього зобов’язання Україна зможе інтегруватися до спільної транзитної системи NCTS, у якій беруть участь країни-члени ЄС, ЄАВТ, Туреччина, Македонія та Сербія.
Починаючи з 2014 року, адаптація положень Конвенції передбачалася багатьма розпорядчими актами органів виконавчої влади України. Однак відповідне зобов’язання України не було виконане, а терміни для імплементації Конвенції, передбачені Угодою про асоціацію, не дотримані.
"Cпільна транзитна процедура", передбачена Конвенцією, заміняє собою національні транзитні процедури, які до того застосовувалися кожною з країн-членів при транзиті товарів на територію іншої держави Конвенції. Конвенція та її додатки детально регулюють правила, документи, форми, гарантії, порядок обміну інформацією, та інші формальності, що застосовуються під час спільної процедури транзиту.
Визначення Конвенції також стосуються ролі осіб, які беруть участь у транзитному переміщенні, митного статусу товарів, роботи з претензіями та штрафами тощо.
Запровадження правил спільної транзитної процедури також означатиме суттєву зміну "правил гри" для учасників міжнародної торгівлі в Україні.
Зокрема, такі зміни стосуватимуться фінансового супроводження транзитних переміщень. На відміну від чинних українських правил, за правилами Конвенції гарантуванню підлягають мито та інші платежі стосовно абсолютно всіх товарів.
В Україні ж наразі гарантуванню підлягає тільки незначна частина товарів, що переміщуються транзитом. Значне розширення списку товарів, транзитне переміщення яких повинно гарантуватись, може призвести до певного обтяження учасників міжнародної торгівлі.
Полная версия: https://www.eurointegration.com.ua/rus/articles/2019/04/24/7095530/
Одним із зобов’язань України за Угодою про асоціацію є впровадження положень Конвенції про єдину транзитну процедуру до національного законодавства України.
У разі виконання цього зобов’язання Україна зможе інтегруватися до спільної транзитної системи NCTS, у якій беруть участь країни-члени ЄС, ЄАВТ, Туреччина, Македонія та Сербія.
Починаючи з 2014 року, адаптація положень Конвенції передбачалася багатьма розпорядчими актами органів виконавчої влади України. Однак відповідне зобов’язання України не було виконане, а терміни для імплементації Конвенції, передбачені Угодою про асоціацію, не дотримані.
Навіщо Україні NCTS
Приєднання до спільної транзитної системи дозволить прискорити та удосконалити митні процедури щодо товарів, які переміщуються через українсько-європейський кордон, зменшити витрати на транскордонну торгівлю товарами з країнами Європи, а також ефективніше протидіяти спробам митного шахрайства."Cпільна транзитна процедура", передбачена Конвенцією, заміняє собою національні транзитні процедури, які до того застосовувалися кожною з країн-членів при транзиті товарів на територію іншої держави Конвенції. Конвенція та її додатки детально регулюють правила, документи, форми, гарантії, порядок обміну інформацією, та інші формальності, що застосовуються під час спільної процедури транзиту.
Визначення Конвенції також стосуються ролі осіб, які беруть участь у транзитному переміщенні, митного статусу товарів, роботи з претензіями та штрафами тощо.
Правила і процедури, що встановлені Конвенцією, максимально наближені до положень митного законодавства, власне, самого ЄС.
Фактично імплементація Конвенції суттєво наближає митне законодавство
України до законодавства ЄС в тій частині, що стосується переміщення
транзитних вантажів та пов’язаних із цим інститутів, таких, наприклад,
як інститут гарантій.Запровадження правил спільної транзитної процедури також означатиме суттєву зміну "правил гри" для учасників міжнародної торгівлі в Україні.
Зокрема, такі зміни стосуватимуться фінансового супроводження транзитних переміщень. На відміну від чинних українських правил, за правилами Конвенції гарантуванню підлягають мито та інші платежі стосовно абсолютно всіх товарів.
В Україні ж наразі гарантуванню підлягає тільки незначна частина товарів, що переміщуються транзитом. Значне розширення списку товарів, транзитне переміщення яких повинно гарантуватись, може призвести до певного обтяження учасників міжнародної торгівлі.
Полная версия: https://www.eurointegration.com.ua/rus/articles/2019/04/24/7095530/
Комментариев нет:
Отправить комментарий